Новини‎ > ‎

Чемпіонат України серед дорослих з пішохідного туризму

опубліковано 9 жовт. 2017 р., 00:19 Тернопільська ОФСТ   [ оновлено 9 жовт. 2017 р., 00:20 ]

Вересень йшов на спад. Туристи в різних куточках України цілий місяць працювали, тренуючись в підготовці до однієї з найважливіших подій в спортивному календарі федерації — Чемпіонату України, що відбувся з 21 по 25 вересня. Не виключенням була і команда Тернопільської області, основу якої склали спортсмени спортивно-туристського клубу “ЛЕГІОН”.

Цього року дорога на змагання завела нас до мальовничих скель на берегах р. Смотрич, що в околиці с. Черче Хмельницької обл. Дуже приємно було знову побачити друзів із команд інших регіонів та зі складу суддівської колегії. Заїхавши 21 числа, ввечері вже почалась бурхлива робота: обговорення змін до умов першої дистанції, остаточне обдумування тактики.

Перший змагальний день зустрів спортсменів зливою. Можна уявити, наскільки дощ ускладнює роботу на скелях, та й загалом, при досить холодній температурі і вітряній погоді, це складає серйозне випробування. На додачу, до місця старту потрібно було добиратись пішки близько години часу. 

Дистанція рятувальних робіт була поділена на три блоки, на кожному з яких давали окремий старт. Хоча це й було деяким спрощенням, та жорсткі рамки й непрості перешкоди врівноважували складність дистанції. Тут учасники долали підйоми по скелях, переправи та спуски по вертикалі, на кожному етапі транспортуючи потерпілих, до того ж на всій дистанції потерпілими повинні бути різні учасники команди. Третя частина складалась з двох переправ через річку та транспортування потерпілого по місцевості між ними.

Результати першого дня дещо нас здивували, адже здавалось робота на дистанції була дуже складною. Та команда зуміла зайняти друге місце, поступившись лише команді хазяям території — Хмельницькій ОФСТ. Третє місце виборола команда Житомирської області.

На другий день погода зрозуміла, що туристів дощами не спинити, і заспокоїлась. І саме вчасно, оскільки команди вийшли на старт технічно найскладнішої дистанції змагань — крос-походу. Найголовнішою родзинкою було те, що старт давався всім командам одночасно. Як і в попередній день, дистанція також була поділена на три блоки, але їх суть була зовсім не така. Першою частиною було суто орієнтування на місцевості з картою, і завданням команди було знайти щонайменше 7 з 8 контрольних пунктів. Команди, які не впорались з цим завданням на наступні частини не допускались. Другим блоком дистанції був основний набір етапів і спецзавдань, які команди також шукали по лісі. Складності тут додавав загальний старт, отже тактику потрібно було розраховувати таким чином, щоб не стояти “в черзі” на етапах. По закінченні цієї частини, якщо в команди ще був час і сили, вона могла за бажанням рухатись на третю частину, яка була бонусною. Тобто, долаючи її команда могла отримати додаткові виграшні бали. Та не все так просто! На цій частині команда ділилась на дві зв'язки по три людини в кожній і долала лише три етапи, але умови подолання своїх етапів учасники отримували на першому своєму етапі. Але і на цьому фантазія постановників не закінчилась! Перший етап однієї зв'язки був останнім етапом іншої, тому кожна зв'язка повинна була розрахувати і залишити необхідне спорядження для своїх побратимів по команді, щоб і вони змогли пройти цей етап, але у зворотньому напрямку.

Для спортсменів нашої команди це був перший досвід участі в дистанціях подібного типу. Але ми гідно впорались, посівши третє місце. Випередили нашу команду спортсмени з Хмельниччини — друге місце, а переможцями стала команда київського клубу “Пік Анаконди”.

На тертій день сонечко вже не намагалось сховатись, а команди виходили на старт третьої, заключної дистанції змагань — смуги перешкод. Ну і як же тут без цікавинок? Перша частина дистанції складалась з шести етапів, які команда могла проходити, розділившись на будь-які частини і в будь-якому напрямку. Єдиною вимогою до спортсменів було подолання своєї “лінійної” дистанції, а взаємодіяти між учасниками інших зв'язок можна було лише в місцях зустрічі, подолавши відповідні етапи. Тобто хаотичного руху між етапами не дозволялось. Пройшовши цю частину, команда продовжувала долати класичну лінійну дистанцію. Але набір етапів та рельєф надали їй високого рівня. Закінчувалось це все 40-метровою переправою через яр, та ще й із транспортуванням потерпілого в ношах, які команди самостійно виготовляли з палиць та мотузок.

Команда області свій рівень не знизила, успішно завершивши дистанцію майже без штрафних балів, та посіла заслужене третє місце. Поступились ми спортсменам із Херсона, які зайняли друге місце, та київській команді “Пік Анаконди”.

За результатами трьох днів змагань, третє місце посіла команда Хмельницької області, друге місце зайняла команда Тернопільської області, ну а переможцями стали кияни “Пік Анаконди”.